Наче вітер увірвався у гайваньку і залишив після себе слід — дракон, що пливе крізь хвилі та хмари, а навколо нього розходиться тонка сітка кракелюру. Тут немає випадкових деталей: кракелюр нагадує лід, що тріснув від подиху стихії, а дракон додає гайвані характеру, сили та динаміки.